Середа, 24.04.2024, 06:09Вітаю Вас Гість | RSS
Стройненська ЗОШ І-ІІ ступенів
Форма входу
Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 101

БЛОГ УЧИТЕЛЯ БІОЛОГІЇ


 

http://strojnoskool.ucoz.ua/BIOLOG/1_grudnja_den_borotbi_zi_snido

 

Каменчук Жанна Володимирівна

Вчитель біології Стройненської ЗОШ І-ІІ ступенів

Каменчук Жанна Володимирівна народилася 13 березня 1981 року на Дніпропетровщині. У 1987 році разом з батьками переїхала до Закарпаття. З 1987 по 1996 роки навчалася в Стройненській ЗОШ І-ІІ ст.  В 1999 році закінчила Берегівське медичне училище. З 2005 по 2011 роки навчалася в Ужгородському національному університеті на біологічному факультеті та здобула кваліфікацію магістра біології, викладача біології та хімії.

   Трудовий  стаж -- 17 років, з них медичний стаж -- 15 років, педагогічний -- 4 роки.

 Викладаю біологію в 6-9 класах Стройненської ЗОШ І-ІІ ступенів, є класним керівником 6-Б класу. Маю другу кваліфікаційну категорію.

Проблемне питання над яким працюю:

ОСОБИСТІСНО-ОРІЄНТОВНЕ НАВЧАННЯ

Реформування шкільної біологічної освіти має на меті зробити її більш якісною шляхом забезпечення широких можливостей для розвитку, навчання та виховання творчої особистості, у результаті яких вона буде підготовлена до активного, самостійного життя в суспільстві. Таке складне завдання можна вирішити шляхом впровадження в освітню практику таких технологій, які б створили максимально сприятливі умови для розвитку і саморозвитку особистості учня, виявлення та активного використання його індивідуальних особливостей у навчальній діяльності.На сучасному етапі вчителі біології та інших дисциплін використовують у процесі навчання особистісно-орієнтований підхід до кожного учня.

  У національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті зазначено: “Головна мета української системи освіти – створити умови для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України...”, а Закон України “Про загальну середню освіту” стверджує: “Завдання загальної середньої освіти є формування особистості учня, розвиток його здібностей і обдарувань”.

  Особистісно-орієнтований підхід передбачає співпрацю та співтворчість учня та вчителя. Головною дійовою особою навчального процесу є учень. Задача вчителя – простежити динаміку його розвитку, визначити особисті переваги у роботі з навчальним матеріалом, тобто пізнати учня як особистість, розкрити та розвинути його індивідуальні здібності.

  На кожному уроці я прагну забезпечити формування особистості, здатної до творчого пошуку й самодостатньої в усіх аспектах життєдіяльності. Реалізація цих завдань вимагає від учителя використання  комплексної системи методів активного навчання. Саме ці методи дозволяють не тільки залучити учнів до активної пізнавальної діяльності, але разом з тим реалізувати принцип безпосередньої участі, який робить кожного учня активним шукачем шляхів і засобів розв’язання проблем, що розглядаються в курсі біології. Беручи участь у пошуку та обговоренні різних способів розв’язання проблеми й різноманітних шляхів їх перевірки, учень удосконалює навчально – пізнавальні мотиви, у нього виникає інтерес до способів одержання знань. Разом з тим, коли учень залучається до процесу мислення, відбувається розвиток розумових і творчих здібностей, здійснюються самореалізація, самовдосконалення особистості.

  Для того щоб навчити учнів знаходити подібність і відмінність між біологічними об’єктами і явищами, навчити їх аналізувати, прогнозувати, систематизувати інформацію,спонукати до знаходження декількох варіантів розв’язування певної біологічної проблеми, навчити з нових позицій розглядати відоме й шукати невідомі шляхи розв’язування  завдань, які виходять за межі стандартних, я  поряд із традиційними застосовую сучасні, інноваційні технології:

 Проблемне навчання  

 Технології організації самостійних робіт   

Критичне мислення

 Креативні методи навчання  

 Інтерактивні технології

   Застосування цих технологій спонукає учнів брати активну участь у тренінгах, бесідах, дискусіях, імітаційних вправах, ігрових ситуаціях, розв’язувати дослідні задачі, працювати з біологічними об’єктами. Така діяльність учнів вимагає від них самостійності та творчості.

  Розвиває в учнів самостійність, критичне мислення метод проектів, який використовую як в навчальній, так і в позакласній роботі. На початку вивчення теми     діти самостійно обирають  завдання, разом з учителем вибирають об’єкти, складають план роботи.  Навчаються методики дослідження. В процесі виконання роботи консультую, допомагаю учням у визначенні шляхів розв’язання проблеми.

    Біологія є одним з тих навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Біологія – це один із тих навчальних предметів, при вивченні якого надзвичайно важливу роль відіграє комп’ютерна підтримка і, особливо, застосування мультимедійних технологій, що забезпечує ефективніше формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини в природі, вироблення у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя.

 На своїх уроках  ефективно використовую програмне забезпечення з біології.  Проведення уроків у разі комплексного застосування традиційних та інноваційних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й уміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно набувати нових знань та працювати з різними джерелами інформації.

  Отже, особистісно орієнтовне навчання дає змогу без зниження складності сприймати новий матеріал. Спеціально підібрана допомога – це не пряма підказка, яка гальмує мислення учнів, а і інструмент, за допомогою якого вчитель підводить учня до правильного розв’язку, тим самим здійснює навчальний процес. Отже, щоб навчальний процес не стояв на місці, а розвивався учителю необхідно знаходити суперечності в ньому та вміти їх розв’язувати.

 

                                                    УРОК  19

 Дата: 05.11.2014р.

Тема:  Будова та різноманітність квіток. Лабораторна робота №9. Будова і різноманітність квіток.

  Мета: Ознайомити учнів із будовою квітки як органа розмноження рослин, розкрити функції частин квітки; розглянути різноманітність квіток та з’ясувати їх значення; виховувати любов до природи.

Форми та методи: Фронтальні, індивідуальні та групові форми роботи; словесні, практичні, інтерактивні вправи.

Основні поняття і терміни: Квітка-генеративний орган рослини, оцвітина, маточка, тичинка, квітконіжка, чашолисток.

Обладнання: Модель квітки, таблиця „ Будова квітки”, гербарні зразки квіткових рослин, муляж  квітки, таблиця, мультимедійна презентація.

 Основні поняття і терміни: Квітка-генеративний орган рослини, оцвітина, маточка, тичинка, квітконіжка, чашолисток.

 Тип уроку: комбінований

Девіз уроку. « Щоб досягти великого треба

                                                            починати з малого ».

 Хід року

Епіграф уроку:

«Ви ходите повз квітку! Нагніться, подивіться на диво, яке ви раніше бачити ніде не могли. Вона вміє такого, що ніхто на Землі не вміє»( В. Солоухін).

 І. Організаційний етап.                                                                   1 хв.

 ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.                                            1 хв.

 ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності.

                                                                                                               8 хв.

   Фронтальне  опитування домашнього завдання

                                           Конкур «Далі,далі…»

  1. З яких органів складається рослина?  (корінь, стебло, листки, вітка).
  2. Додаткові корені відходять від.. (стебла).
  3. Корінь завжди росте в зоні…(поділу та розтягування).
  4. Коренеплоди – це потовщення…(головного кореня).
  5. Вуса суниць – це видозміни…(пагона).
  6. Міжклітинники у листку заповнені…( лише повітрям).
  7. Продихи розташовані у…(шкірці листка)
  8. Рослини поглинають вуглекислий газ під час …(фотосинтезу)
  9. Промені світла рослина поглинає завдяки наявності в клітинах …(хлорофілу).
  10. Річні кільця у стеблі клена можна побачити у …(деревині).
  11. Брунька – це…(зачатковий пагін).
  12. Як розміщуються листки на погоні ? (почергово, супротивно, кільчасто).
  13. Повітряне живлення рослин забезпечує…(листок)
  14. Процес фотосинтезу відрізняється від дихання тим, що виділяє …(кисень)

 

Дуже давно, коли на Землі ще не було людини, крізь грунт пробився маленький пагінець, потягнувся до неба, до сонця й розквітнув квіткою.

      Якою була та квітка, ніхто не знає. Але, без сумніву, у світ прийшла краса. Узагальнена назва всіх рослин планети –«флора» -походить від латинського слова, що означає «квітка». У давніх італійців Флора була  богинею квітів юності. Пізніше стародавні римляни ототожнили  Флору із старогрецькою  богинею квітів Хлоріс, або  Хлоридою, що означає  «зелена».

 Існує легенда, що якось нахилилась веселка до річки напитися води, тай почула раптом ніжний спів солов’я. заслухалася й не помітила, як утратила кілька своїх кольорових стічок. Упали ці стрічки на землю і перетворилися на різні квіти. Тому веселка завжди повисає над садами, луками, шукаючи свої загублені барви.     І справді, одне  з найпрекрасніших  творінь природи –квіти.

 Сьогодні ми вирушимо у світ краси. Адже де квіти, там завжди краса. Полинеш у квіткову безодню, де чути їх подих, їх голоси. Є багато квіток запашних, кожна квітка має свою красу, та найгарніші завжди серед них ті, що квітнуть у рідному краї.

     Тож сподіваюся, на сьогоднішньому уроці вам буде цікаво дізнатися про будову та різноманітність квітів.

  • V. Вивчення нового матеріалу                                             18 хв.

           1.  Будова квітки     

     Квітка – це вкорочений, видозмінений і обмежений у рості пагін, який пристосований для статевого розмноження рослин. Уперше визначення квітки як видозміненого пагона дав відомий німецький поет і вчений Й. Гете в праці «Метаморфози рослин»(1790).

     Квітки прикріплюються до стебла за допомогою квітконіжки, на верхньому кінці якої розташоване розширене – квітколоже. На ньому розміщуються чашолистки, пелюстки, тичинки та маточки. Чашолистки утворюють чашечку. Вона зазвичай зелена. Чашечка захищає внутрішні частини квітки до розпускання бутона. Крім того, в чашолистках відбувається фотосинтез.  Пелюстки утворюють віночок. Часто він має яскраве забарвлення та великі розміри.

     Чашечка і віночок утворюють оцвітину. Оцвітина буває подвійною, якщо складається з чашечки та віночка. Якщо оцвітина складається тільки з чашолистків або пелюсток, то її називають простою. Проста оцвітина може бути віночкоподібна, якщо має яскраве забарвлення (тюльпан, конвалія), і чашечкоподібна, якщо вся зелена (буряк, кропива). Іноді квітки зовсім не мають оцвітини. Їх називають голими (ясен, верба). У деяких рослин чашолистки і пелюстки можуть частково зростатися в трубочку (запашний тютюн).

    Зовнішні частини квітки можуть захищати те, що розташоване всередині, а якщо вони яскраві, то й приваблювати до квітки комах. Зовні квітки можуть

бути найрізноманітнішими. Але головні події статевого розмноження відбуваються всередині квітки. Тут розташовуються тичинки та маточка – її

головні частини.

     Тичинки складаються з тичинкових ниток, на верхньому кінці яких розташовані пиляки.

      У самому центрі квітки розташована маточка. Вона має приймочку, стовпчик і зав’язь. Приймочка – це верхня частина маточки, на яку під час запилення потрапляє пилок. Стовпчик сполучає приймочку із зав’яззю –нижньою розширеною частиною маточки.

    2. Різноманітність квіток

    У квітках різних рослин може бути одна або декілька маточок.Усередині квітки розташоване статеве покоління рослини. Це пилкові зерна –чоловічий гаметофіт і зародковий мішок насінного зачатка – жіночий гамето фіт. А сама рослина становить собою нестатеве покоління  (спорофіт). Виходить, що статеве покоління живе у квіткових рослин на нестатевому поколінні та живиться за його рахунок. Але це дає рослині користь, оскільки чергування статевого і нестатевого поколінь допомагає їй пристосовуватися до змінних умов середовища.

     У більшості рослин квітки мають як тичинки, так і маточки. Такі квітки називають двостатевими (вишня, тюльпан). Рідше у рослин  зустрічаються одностатеві квітки: одні квітки мають тільки тичинки, інші – тільки  маточки. Перші називають тичинковими, або чоловічими, другі – маточковими, або жіночими. Якщо тичинкові та маточкові квітки розташовуються на одній рослині, такі рослини називають однодомними (огірок, кукурудза), а якщо на різних – дводомними (верба, тополя).

   3.  Формула квітки.

  Ч0,  П5, Т0,   М1:

   Ч- чашолистик;

  П-пелюстка;

  Т-тичинка;

  М-маточка.

         Здивуй!

       Кокосова пальма, какао і лимони, почавши цвісти, цвітуть усе життя.

       Найбільшу кількість нектару утворює бразильський молочай гарний, у якого нектар стікає з квітки краплинами, неначе ранкова роса.

     V. Узагальнення, систематизація та контроль знань і вмінь учнів

                                                                                                               12 хв.

                          Лабораторна робота №9

       Тема: Будова й різноманітність квіток.

      Мета: сформувати вміння описувати форму й зовнішню будову органів за планом; розвивати вміння елементарного розрізняння, порівняння і визначення основних ознак органів.

        Обладнання: лупи, муляжі квіток; індивідуальні картки квітки для загальної та індивідуальної роботи, таблиці, підручник, зошити для лабораторних робіт.

Хід роботи:

1.     Розгляньте квітку, знайдіть її частини.

2.     Підрахуйте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок і маточок, запишіть формулу квітки.

3.     Розгляньте запропоновану квітку й опишіть її за таким планом: тип оцвітини, тип чашечки, тип віночка, тип квітки за симетрією, за статтю, формула квітки. Порівняйте квітку, яку ви описували, з квіткою, яку описує ваш сусід по парті. Чим квітки відрізняються?

4.     Замалюйте будову квітки в лабораторний  зошит і підпишіть назви її частин.

5.     Зробіть висновки до роботи, записавши в зошит.

              Відгадай загадки

    1. У квітконіжці у рослини

      Є розширена частина.

      Хто здогадається, як вона називається? (квітколоже)

     2. Як продовження стебла

         У рослини називається,

         На якому, власне, квітки пагона тримаються? (квітконіжка)

     3. А яка частина квітки

         Для комах дуже помітна?

         Як називається та з чого складається?

                                                  (віночок із пелюсток)

    4. Зазирнемо ми у квітку

        Та побачимо тичинку.

        Хто здогадається, з чого вона складається?

                                                 (з тичинкової нитки і пиляка)

 VІ. Домашнє завдання. Вивчити §27,                                                         1 хв.

 творче завдання: зробити рекламу на тему: «Квіти мого дому».

 

 VІІ. Підби ття підсумків, оцінювання результатів уроку.                    4 хв.

 Обговорення і усвідомлення зробленого на уроці за допомогою метода “Мік рофон”

Оцінювання навчальних досягнень учнів проводиться за допомогою самооцінювання, та корекцією вчителя з аргументацією.

    І справді, одне  з найпрекрасніших  творінь природи –квіти. Перший  дзвінок, перше побачення і остання зустріч, трудовий успіх і героїчний вчинок –це  квіти, які даруємо ми і дарують нам.

 

             Позакласний захід з курсу ботаніки,  7 клас

   «СВЯТО      МОЄЇ    УЛЮБЛЕНОЇ     КВІТКИ

  Стройненська ЗОШ І-ІІ ступенів     2014 рік

     Ведучий 1: Зустрічаючи вас у стінах рідної школи, ми кажемо вам: «Доброго дня». А це значить, що ми бажаємо вам щастя, ми бажаємо вам здоров’я  , ми осипаємо вас пелюстками ніжних троянд, ми віддаємо вам тепло і любов своєї душі. То ж доброго вам дня.

    Ведучий 2: Пізнання світу починається з добра. Природа, зокрема рослинний світ, були  добро творцем для людини, яких вона шанувала і яких обожнювала в усі часи. Тому сьогодні ми поговоримо про вічні супутники людського життя і вгорі, і в радощах – квіти.

 Ведучий 1: І справді, квіти супроводжують нас  у всіх найвагоміших подіях нашого життя. Народження людини вітаємо квітами, через квіти висловлюємо свою любов і пошану при одруженні, на днях народженнях, в різних життєвих ситуаціях. Навіть у послідню путь людину проваджаємо квітами.

 Ведучий 2: Головна мета нашого свята,  показати наші квітки які ми самі виростили на протязі навчального року, розповісти про них та довести, що рослини наші вірні друзі та товариші

 В. 1: Девізом нашого свята стали слова з однойменної пісні: «Від Донбасу до Карпат, зеленіє юний сад». Саме ці слова спонукали нас до вирощування та догляду за нашими улюбленцями.

 В. 2: А тепер  наші учні покажуть та ознайомлять вас із своїми квітками

    Виступи учнів

В. 1: А знаєте шановні гості,  скiльки про квіти  легенд мовлено? На наше свято ми запросили місцеву знахарку пані Мальву, яка залюбки поділиться зі своїми знаннями про рослини, охоче  розповість легенди про рослинність  нашого краю.

  Знахарка: Доброго дня вам усім, мені дуже приємно бути присутньою на вашому святі і я залюбки поділюся з вами своїми знаннями про рослини. Всім вам відомо, що рослини мають багато цілющих , магічних властивостей, які людина використовує у своєму побуті. Але треба міркувати, що при не правильному використанні рослин , вони можуть завдати і великої шкоди. Тому люди складають і передають з покоління в покоління різні легенди, перекази про рослини. Готуючись до свята, я принесла книгу в якій зібрані легенди про квіти, яка була створена багато років тому і постійно дописується новими відкриттями. Ось заслухайте деякі з них:

 Існує повір’я, що з давніх-давен, коли Земля мала тільки сіре та зелене вбрання, Ве­селка піднялася дуже близько до Сонця і почала танути. Її кольоро­ві краплі пролилися вниз — так з'я­вилися на Землі квіти, кущі, трави. А оскільки барвистих відтінків ве­селки було дуже багато, то і кольорове розмаїття квітів виявилося дивовижним.

 Цікава легенда про первоцвіт весняний, заслухайте буть-ласка (читати з книги).

 Не менш чарівною є легенда про підсніжник (читати з книжки).

 Послухайте легенду про квітку, яка є символом України.

  Це було в той час, коли на Русь на­пали татарські орди. Одного разу в селі було весілля. На нього прийшло дуже багато вродливих молодих дівчат. І коли завойовники побачили цих кра­сунь, почали їх ловити, щоб продати в Царгороді. Дівчата, щоб не потра­пити в неволю, почали тікати на бо­лота і там потопились.        На тому місці, де загинули дівчата-зірки, виросло дуже багато кущів ка­лини. І з того часу дівочу вроду по­рівнюють із калиною. Наш народ навіть склав дуже чуйну пісню, яку всі добре знаєте. А давайте заспіваємо її,  звучить пісня «При долині кущ калини».

  Ой як ви гарно співали, сподіваюсь вам були цікаві мої легенди про квіти, дякую вам за увагу.

    Учень 1: У кожного народу, країни, держави є своя символічна рослина, яка є її оберегом, гербом,візитною карткою між різними народами. Наприклад у Канаді символом є клен, Росію порівнюють зі стрункою берізкою, без верби та калини нема України, а Білорусія в нас асоціює з картоплею, хоч їхня національна рослина конюшина. Національна квітка Японії є хризонтена, а герб Англії прикрашає троянда, старовинний герб Франції є три золоті лілії.

    Учень 2: Було це дуже-дуже давно. В одному містечку жили люди, які були здоровими, багатими, але вони були якісь сумні.

 В їхньому містечку росла дивовижна рослина, яка ніколи не цвіла. Одного разу,  містечком про годила молода жінка з маленькою дитиною. Дитина стала біля тої рослини і залилася дзвінким дитячим сміхом. І сталося диво – рослина зацвіла дивовижними квітками. Жителі того містечка зрозуміли , що діти це наші квіти життя. Дуже часто ми порівнюємо своїх дітей з рослинами: сини такі міцні як дуби, а дівочу красу порівнюємо найкращою квіткою нашого саду.

В. 1:  Нинi незаперечною є думка, що квiти – це частка iсторiї люду. Пiдтвердження цьому – Бiблiя, у якiй згадується близько 150 видiв рослин, з якими пов’язується створення свiту, дiї первiсних людей, служителiв Господнiх та iншi iсторичнi подiї у жанрi оповiдань, поезiї, пiсень, легенд. У нашу добу навiть важко перерахувати тi рослини, яким народ сплiтав пiсенний олiмп поваги i любовi.

Адже рослини стали невичерпною криницею пiсенностi люду свiтової спiльноти. Скiльки їх, отих мовчазних лягло на лiнiйки музичного ключа та струни музичних iнструментiв. А ще бiльша кiлькiсть їх навiяна легендами. Це стосується одинаково як про царицю флори дикої природи, так i тих, що лелiють люди у культурi (пшениця, жито, льон, маки, вишня, черешня, яблуня, калина, горобина, терен, малина i iн.). Зрештою, i нинi з ефiру не сходить оспiвування безлiчi рослин: троянда, горицвiт, сон-трава, барвiнок, ромашка, волошки, чебрецi, едельвейс, лаванда, жасмин, явiр, берiзка, тополя, дуб, вербиченька тощо).

  В. 2: По крупинках збирав народ вiнок пам’ятi, використовуючи рослинне рiзноманiття аби передати у спадок молодому пiдросту людського роду. Так воно було, є i буде. Iнакше без минулого даремно себе втiшати щасливим майбуттям. Iнакше наступить духовний вакуум, який нiкому не пiдвладно буде заповнити, традицiй i надiй, якi притаманнi були нашим попередникам. Загубимо окрасу довкiлля i затьмаримо власне життя пустотою. Цього допустити аж нiяк не можна, бо це дорога в нiкуди. Хитання мiж добром i злом нiкого не врятує i навiть марнi сподiвання на надiю.

  В. 1: Яке ж свято без пісні? Ну ж мо, давайте заспіваємо,  всі разом: звучить пісня «Від Донбасу до Карпат».

  В. 2: Закінчилось наше свято,

   Хай біда і горе обходить ваш дім,

   Доброго здоров’я, зичимо вам всім.      

   Дякуємо за увагу.

 

 

БІОЛОГІЧНА КАЗКА ЯК ЗАСІБ ПІЗНАННЯ І ТВОРЧОСТІ

Під час творчого процесу учні набувають нових знань, умінь, на­вичок, що спрямовують і вдос­коналюють їхні компетентності. Специфіка дитячої творчості по­лягає в тому, що вони не від­кривають нових законів, явищ, зв'язків між ними, а під керів­ництвом учителя набувають умінь застосовувати вже відомі людству знання. Якщо учень ви­явив ініціативу, самостійність, одержав невідомий раніше ре­зультат, то його діяльність можна вважати творчою.

Щоб зацікавити складною нау­ковою інформацією, можна пода­ти її в незвичайній алегоричній формі. Спочатку вчитель складає казки сам, захоплюючи дітей творчим процесом. Казка є чудо­вим засобом отримати емоційне розвантаження на уроці, переві­рити свої знання, почути нову ін­терпретацію наукових фактів. Важливо навчитися працювати з додатковою літературою, енци­клопедіями, журналами, вишуку­ючи цікавинки для своїх історій. Знання з української літератури допомагають правильно побуду­вати розповідь.

Казки сприяють не тільки формуванню біологічних знань, але і вихованню таких рис, як доб­рота, взаємодопомога, щирість тощо. Навіть неуважні в навчан­ні діти зачудовано слухають фан­тастичні оповідки й охоче відпо­відають на біологічні запитання до них.

Біологічні казки можна засто­совувати на етапі мотивації на­вчальної діяльності, для еврис­тичної бесіди, під час закріплення матеріалу або перевірки домаш­нього завдання.

Хто ж я?

У прісній воді ставка плавала невеличка істота. Вона була та­кою маленькою, що побачити її без мікроскопа було неможливо. її одна клітина мала трохи за­округлений передній кінець, з якого, як чубчик, стирчав єди­ний джгутик. Задній кінець був загостреним, а в центрі видніло-ся велике ядро. Тваринка мала дві пульсуючі вакуолі біля джгу­тика, зелений хроматофор і яскраве червоне світлочутливе вічко. її звали Евглена зелена. Вона дуже пишалася своїм світ­лочутливим вічком. Щоправда, ним не можна було роздивитись усю красу рідної водойми, але розрізняти світло і темряву вда­валося.

А Евглена дуже любила світло. Як тільки вона його відчувала, починала швидко і радісно крути­ти джгутиком й пливти в його на­прямку. На світлі, здійснюючи фотосинтез, вона утворювала по­живні речовини, і настрій у неї ставав чудовим та кортіло манд­рувати.

Одного разу Евглена запливла так далеко, що жоден промінчик світла не освітлював темряви. Вона злякалася, але не розгуби­лась. Спочатку використала по­живні речовини, які завжди про всяк випадок ховала в організмі, а потім почала вбирати необхідні речовини з води через мембрану клітини.

Бліда, засмучена, голодна, зно­ву і знову шукала якийсь промін­чик. Через деякий час Евглена знайшла-таки місце, залите со­нячним  світлом,  і  знову стала веселою. Але їй на думку спало цікаве запитання: «Якщо я здійс­нюю фотосинтез, значить я — рослина. Але ж у темряві я живи­лася готовими поживними речо­винами, як тварина. Хто ж я?». Довго думала Евглена. Але її організм-клітинка не зміг дати відповіді на це.

А ви, багатоклітинні, можете?

 

Запитання до казки

  • Скільки клітин утворюють тіло евглени?
  • Яка будова її клітини?

—   Як живиться евглена на світлі та в темряві?

—   Чому евглена не змогла знай­ти відповіді на своє запитання?

 

Пошук
Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930
Архів записів
Друзі сайту