БІБЛІОТЕКА

 

Японія –це єдина країна в світі, в історії якої існувало міністерство поезії, а саме ним стала створена 951 року при імператорському дворі Японії» Пісенна палата»(«Оо-ута-докоро», або ще:»Дайка-сьо» чи «Вака локоро»), чиновники якої займалися збиранням і переписуванням кращих віршів, надісланих до столиці з усіх куточків країни, організацією поетичних конкурсів і укладанням офіційних поетичних антологій.

Японія -це країна, де при імператорському дворі серед місцевої знаті, на відміну від тієї ж середньовічної Європи, протягом кількох століть популярними були не рицарські, а саме поетичні конкурси, так звані «ута-авасе», переможці яких, окрім слави й уваги з боку шляхетних дам, нагороджувалися високими державними чинами, достроковим просуванням по службі тощо.

Японія –це країна, де в VIII- ХІІ століттях конкурсний іспит для претендентів на будь-яку державну посаду при імператорському дворі або провінції обов´язково передбачав теоретичне питання з китайської чи японської поетики, а також написання кандидатом на вакантну посаду власного вірша на запропоновану тему.

Японія-це країна, де за доби Нара (710-794 р.р.) і Хей-ан(794-1185р.р.) дами та кавалери листувалися між собою виключно у віршовій формі.

Позаурочний захід на тему «Рік Японії в Україні. Об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО Японії»

Мета заходу:

Навчальна:розширити знання учнів про Світову спадщину ЮНЕСКО, чарівність краєвидів та дивовижність куточків Японії;

Виховна: виховувати шанобливе ставлення до історії країни, привернути увагу до проблем охорони навколишнього середовища та сприяти їх збереженню;

Розвиваюча: розвивати образне сприймання, формувати уявлення учнів про унікальність та неповторність природи Японії.

Обладнання: карта Японії, презентація, малюнки з об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО Японії.

Хід заходу

«Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому і малому – і ви навчитеся любити життя» - говорять японці

Вступне слово вчителя.Останнім часом одним з найбільших іноземних інвесторів в Україні є Японія. З метою активізації двостороннього співробітництва, зміцнення зв’язків між Україною та Японією, популяризації та вивчення історії, культури, традицій народу Японії 2017 рік проголошено Роком Японії в Україні.

Це - ще один крок на шляху до співдружності двох країн, а зближення українського та японського народів посприяє розвитку діалогу культур.

В Україні було обрано офіційний логотип «Року Японії в Україні», присвяченого святкуванню 25 річниці встановлення дипломатичних відносин між Японією та Україною. Цей логотип створений японським графічним дизайнером паном Томоо Каваі, який проживає у префектурі Шіга. Головним мотивом у цьому логотипі стали національні прапори обох країн. Хіномару (японська назва прапору Японії) і пасхальне яйце притуляються один до одного, чим символізують дружні відносини між Японією та Україною.

Даний дизайн було обрано серед 32 інших пропозицій, представлених на розгляд Посольства Японії у період від 22 серпня до 7 жовтня 2016 року.

Офіційний логотип буде широко використовуватись для проведення різноманітних заходів та рекламних кампаній у рамках святкування Року Японії в Україні (слайд 1). Сьогодні ми з вами познайомимося з обєктами Світової спадщини ЮНЕСКО Японії.

Учень 1. Світова спадщина ЮНЕСКО— видатні культурні та природні цінності, що вважаються надбанням усього людства. Ці цінності перелічені в Списку ЮНЕСКО.

В 1972 році, на XVII сесії в Парижі ЮНЕСКО прийняла Конвенцію про охорону Всесвітньої культурної і природної спадщини (вступила в силу в 1975 році). До початку 1992 року Конвенцію ратифікували 123 країни-члени ООН. На середину 2014 року Конвенцію вже ратифікували 191 держава-учасниця.

Станом на 2014 рік у списку Світової спадщини знаходиться 1007 об'єктів з 161 країн. Найбільшу кількість об'єктів Світової спадщини має Італія. В списку об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО в Японії налічується 19 об'єктів (на 2015 рік).15 об'єктів включено за культурними критеріями.4 об'єкти — за природними критеріями (слайд 2)

Учень 2.Японія — держава у Східній Азії. Офіційна назва — Японська Держава. Розташована на Японському архіпелазі, у північно-західній частині Тихого океану. Складається з 47 адміністративних одиниць — префектур. Столиця — Токіо. Одна з найбільш технологічно розвинутих країн світу.

Прапор Японії(на Батьківщині також називають "хіномару") — національний прапор Японії у вигляді червоного сонячного диску на білому тлі. Використовується з 1870 року. Головний мотив японського прапора — червоний сонячний диск. Він вживається у японському декоративному мистецтві з 8 століття. Кружальця, що уособлювали сонце, часто зображалися на зброї, військових віялах, меблях тощо.

Емблема Імператора Японії(«хризантемова емблема Імператора») — японська традиційна емблема у вигляді стилізованої двошарової шістнадцятипелюсткової хризантеми. Особиста емблема Імператора Японії та його Імператорського дому. Офіційно використовується як замінник державного герба Японії.

Хризантема була завезена до Японії з Китаю часів династії Тан (618—907). Початково її використовували як лікарську рослину, а з середньовіччя — як декоративну. Дев'ятий місяць японського календаря, що відповідає українському жовтню, називався «хризантемовим місяцем», а дев'яте число дев'ятого місяця — «святом хризантем». Це свято гучно відзначали в японському Імператорському палаці починаючи з 8 століття. На ньому розпивали хризантемові настійки, які, як вважалося, відганяють злих духів і забезпечують довголіття. Завдяки цьому святу виникли хризантемові візерунки, прообраз хризантемової емблеми, що були популярними серед двірцевої знаті. Їх носили на одязі як щасливий оберіг.

Хризантема була улюбленим декоративним мотивом Імператора Ґо-Тоба (1183—1198), який використовував її як власний знак. Його успадкували монарші нащадки 13 століття, які перетворили приватний знак на емблему японських Імператорів. Відтоді хризантемова емблема стала тісно асоціюватися із Імператорським домом Японії (слайд 3).

Учень 3. Так розпочнемо ж нашу подорож країною «ранкового Сонця». Першим обєктов в Світовій спадщині ЮНЕСКО є (Об'єкт 1). Монастир Хорю або Хорюдзі — буддистський монастир в Японії. Належить секті Шьотоку. Головний монастир секти. Розташований за адресою: префектура Нара, містечко Ікаруґа, квартал Хорюдзі-Яманоуті 1-1. Заснований 607 року. Головною святинею монастиря є будда Шак'ямуні. До цінних пам'яток належать золотий храм (національний скарб Японії), п'ятиярусна пагода (національний скарб Японії), палац снів (національний скарб Японії), середні ворота з охоронцями (важлива культурна пам'ятка Японії), тощо. Центральний архітектурний ансамбль монастиря є найдавнішою дерев'яною спорудою світу. 1993 році занесений до світової спадщини ЮНЕСКО та Національних скарбів Японії. До 1950 року належав секті Хоссо (слайд 4)

Учень 4. (Обєкт 2). Замок Хімеджі— замок у місті Хімеджі, Японія. Назва походить від гори Хіме, у підніжжя якої він розташований. Також популярна назва «замок білої чаплі. Збудований у 1346 році як один із замків роду Акамацу на високому пагорбі, оточеному трьома кільцями кріпосних стін білого кольору, верхня частина яких вкрита сірою черепицею.

У 1580році замок був перебудований васалами Тойотомі Хідейосі. За його наказом було збудовано 30 нових башт. У 1601—1608 роках розширений родом Ікеда (побудовано ще 20 башт). Згодом, впродовж 300 років, слугував основною резиденцією Хімеджі-хана. Після реставрації Мейджі, у 1871 році був проданий з аукціону. Зазнав серйозних пошкоджень у результаті бомбардувань силами США міста Хімеджі в ході Другої світової війни. Головна башта і центральні двори замку були реставровані у 1956—1964 роках.

Сьогодні служить як музей і приклад японського замкової архітеткури .Включає 83 будівлі, які побудовані з дерева. Висота головної башти — 83 м. Сад, що оточує замок, преставляє собою спіралевидний лабіринт, з багатьма тупиковими і боковими відгалудженнями. За задумом будівельників лабіринт повинен робити прохід до стін цитаделі затрудненим для військ неприятеля, по яких осаджені могли стріляти з башт і донжону. Проте функціональність лабіринту не проходила перевірки боєм.

Замок зарахований до національних скарбів Японії і Світової спадщини ЮНЕСКО у 1993 році. Разом із замками Кумамото і Мацумото входить до «трьох видантних замків Японії» (слайд 5)

Учень 3 (об'єкт 3). Острів Якусіма

Якусіма – невеликий острів в Японії, відомий як унікальний зразок добре зберігся тропічного лісу в якому ростуть найстаріші в світі дерева. У 1993 острів включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Часто острів називають скорочено – Яку.

Якусіма розташований приблизно в 60 км на південь від Кюсю. Острів гористий, тут більше 30 піків, висота яких перевищує 1000 м, а один з піків, Мійіанура, досягає майже 2000 м в висоту.

На рівні моря рослинність характерна для субтропіків, проте ближче до вершин гір вона стає субарктичній, до того ж тут випадає неймовірна кількість опадів – до 4-10 м в рік. Поєднання великої кількості вологи і віддаленого місця розташування сприяє тому, що тут зберігся первісний ліс.

Субтропічна зона складається в основному з різних фікусвих дерев, в помірній зоні переважають вічнозелені дуби і низькорослі каштани. З рівня 800-1600 м починається смуга хвойних лісів, де ростуть одні з найстаріших дерев світу – кедри-яку. Цим гігантам майже 3500 років, а найбільший має окружність 16,4 м і йому майже 7000 років. Щоб обхопити його стовбур, буде потрібно ніяк не менше 8 чоловік. Ці кедри вважаються священними, у кожного з них є своє ім’я – наприклад Меотів-суги в перекладі означає «Пара подружжя», раніше це були два окремих дерева, але з часом вони зрослися. Є навіть величезний пень, всередину якого можна увійти. Через пень біжить невеличкий струмок, а всередині був влаштований маленький храм.

На острові чимало прекрасних річок і водоспадів, а на березі – чудовий тропічний парк (слайд 6)

Учень 4 (Об'єкт 4). Пам'ятки культури стародавнього Кіото. Кіото — найважливіший культурний, релігійний і політичний центр Японії. Це дивовижне місто-па­м'ятник, центр туризму світового рівня . Сьогодні у місті нараховується біля 2000 храмів, сотні парків, десятки палаців. У Кіото зосереджено 1/5 частина пам'яток архітектури, які входять до національної скарбниці Японії. Серед них вісімнадцять найцінніших пам'яток архітектури світу — імператорський палац і вілла, замок сьогуна, «Золотий павільйон» і «Сад каміння» та інші, які занесені в реєстр ЮНЕСКО.

Кіото — єдине місто в Японії, яке знаходиться не на морському узбережжі, а розташовано на острові Хонсю, у живописній гірській долині між Осакською затокою і озером Біва. Кліматичні умови цього району сприяли тому, що тут з прадавніх часів знаходилися поселення місцевих племен. Крім того, цю територію заселяли іммігранти з Кореї і Китаю.

Упродовж одинадцяті віків, з 794 по 1868 рр., місто Кіото було столицею Японії і резиденцією імпе­раторів. До 794 року столиця Японії знаходилася у місті Нара. Проте, через інтриги придворної знаті та політичне вбивство, що там сталося, імператор Камму вирішив змінити місце свого перебування і перенести столицю в район сучасного міста Кіото. Спочатку це місто називали «хейан», що у перекладі з японської мови означало «столиця світу»

Під впливом китайської традиції нову столицю було збудовано таким чином, що у місті усі вулиці пе­рехрещувалися під прямим кутом і були спрямовані з півночі на південь та зі сходу на захід.

Місто поступово зростало. Тут почали будувати палаци, численні храми і монастирі, а ремісники і торговці відкривали свої майстерні і лавки. Славу столиці принесли майстри, які займалися виготовленням самурайських мечів, виробів з фарфору, кераміки, золота, срібла, шовку, музичних інструментів, високоякісного паперу.

Імператорська столиця привертала увагу художників, поетів, письменників, а також представників ін­ших творчих професій. Кіото поступово перетворювався на справжній культурний центр усієї країни.

Незважаючи на те, що імператорська родина мешкала в Кіото лише до 1868 р., місто і до теперіш­нього часу вважається столицею класичної японської культури(слайд 7)

Учень 3 (Об'єкт 5).Історичні поселення в Сіракаві та Ґокаямі — об'єкт Світової спадщини ЮНЕСКО, до складу якого входять три історичні поселення Оґіматі, Айнокура та Саганума, розташовані у волості Сіракава та місцевості Ґокаяма (префектури Ґіфу та Тояма). Це важкодоступний гірський район острова Хонсю, який в зимовий час подовгу бував відрізаний від решти Японії. Тут склалася особлива школа архітектури — «гассе-дзукурі». Традиційні житла в цій місцевості відрізняються крутими дахами з соломи. Основним заняттям місцевих жителів було розведення шовкопряда, тож верхні поверхи жител майстерно пристосовані для потреб шовкопрядення. 1995 року ці поселення було занесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО як «видатний зразок традиційного способу життя, чудово пристосованого до навколишнього середовища та місцевих соціальних і економічних умов» (слайд 8)

Сьогодні в шкільній бібліотеці учні 6-8 класів робили розмальовки.,присвячені Дню незалежності України.За допомогою фарб та кольорових олівців учні зуміли виразити свою любов до Батьківщини,та до її державних і народних символів:прапора,калини,рушника,тризуба,українського віночка,вишиванки.Цей захід допоміг їм розкрити свої таланти і довів, що наші учні є справжніми патріотами.Після закінчення з робіт учнів оформлина вистака.