Останній дзвінок в Стройненській ЗОШ І-ІІ ступенів І от добігли до кінця шкільні роки навчання. Випускники ідуть останній раз на урочисту лінійку, а далі — випускний бал. Так хотілося швидше закінчити школу, щоб відчути себе дорослими, самостійними, впевненими, незалежними... Але чому ж так щемно на душі? Що ж заважає безтурботно веселитися, може те, що більше вже ніколи випускники не стануть на шкільній лінійці, не зайдуть у свій клас? не зійдуться усі разом, так як завжди було продовж усіх років... Сумно і тривожно на серці сьогодні цим дорослим дітям. Вони і справді стали зовсім дорослими, але для школи, для вчителів залишаться завжди дітьми, пустотливими і веселими, радісними і щасливими, неповторними і різними. Незабаром пролунає для них останній дзвінок у школі. А далі покличуть невідомі, незвідані дороги життя, кожного своя. То ж дай вам, Боже, добра і щастя на путі, світлих і радісних доріг, незрадливої долі. Хай щастить вам усім, дорогі випускники! ВИПУСКНИКАМ!!!!
Поріг так легко вам переступити — Ви виросли і йдете в майбуття. Але ніхто не знає долі, як прожити — Не куштували самостійного життя... Воно — не мед і легко не дається, Та й доленька мінлива всякий раз. То злива враз, то сонечко сміється, Але залежить в більшості від нас. Не жди даремно манної із неба, ЇЇ не буде, але не біда. Самому у житті усе робити треба, Бо під лежачий камінь не тече вода. Щоб мати щось, то треба заробити, Трудитися щоденно, повсякчас. З веселкою в душі учися жити І буде щастя, буде все гаразд.
|